Год Петуха 2017

Розподіл навантаження, установка систем зберігання енергії і підвищення ефективності передачі енергії допоможе досягти максимальних результатів до 2030 року.

Група з 57 вчених з Німеччини, Японії і Національної лабораторії по вивченню поновлюваної енергії (NREL) США обговорила перспективи розвитку сонячної енергетики на зустрічі організації GA-SERI в Німеччині. На думку дослідників, у найближче десятиліття потужність сонячних установок по всьому світу може досягти декількох терават, але для цього необхідно розвивати технології.

У 2015 році сонячні елементи виробили 1% від загальної кількості електроенергії в світі, але при цьому склали 20% від усіх нових енергетичних установок. Міжнародний сонячний альянс (ISA) поставив за мету збільшити обсяг доданої сонячної потужності з 71 гігавата до 3 терават до 2030 року. Однак експерти GA-SERI вважають, що можна досягти показника 5-10 терават.

У своїй публікації В журналі Science вчені пропонують покращувати якість сонячних сонячних батарей і знижувати їх вартість. Також експерти вважають, що необхідно створювати більш гнучкі енергосистеми, які можуть працювати з великою кількістю сонячних модулів. Розподіл навантаження, установка систем зберігання енергії і підвищення ефективності передачі енергії допоможе досягти максимальних результатів до 2030 року. Автори публікації також рекомендують підвищувати попит на сонячну енергетику, використовуючи її для охолодження, обігріву та забезпечення роботи транспорту.

За прогнозами SolarPower Europe, до 2020 року загальна потужність сонячних установок в світі складе 500 ГВт. Ще через 10 років сонячні панелі стануть найдешевшим джерелом енергії в Європі, а до 2040 року інвестиції у сонячну енергію досягнуть $3,4 трильйона. Але експерти допускають й інші сценарії. За прогнозами аналітичної фірми IHS Markit, в 2017 році загальна потужність сонячних установок складе 79 гігават — лише на 3% більше, ніж в 2016 році. Темпи зростання сонячної енергетики сповільняться в 10 разів. А аналітики консалтингової фірми Mercom Capital Group вважають, що в 2017 році потужність сонячних установок знизиться до 70 ГВт.

Источник

Якщо ви проживаєте в густонаселеному місті, то це суттєво збільшує ризик почути сторонні голоси в голові. На думку психологів, дана аномалія пов’язана зі стресом через життя в мегаполісах.

Шокуючі 62% 18-річних жителів кримінальних районів густонаселених мегаполісів чують голоси в голові. Останнім часом молоді люди з подібного роду місця на 40% частіше звертаються до допомоги фахівців у зв’язку з епізодами психозів.

До цих епізодах найчастіше відносяться голоси в голові, а також прояви параної. Дослідники з Королівського коледжу Лондона вкрай стурбовані даною статистикою. Вони закликають до створення профілактичних заходів для зниження ризику психозу серед молодих людей.

«Якщо ми почнемо втручатися на досить ранньому етапі, приміром, пропонуючи психологічну терапію і підтримку молодим людям, яка допоможе їм краще справлятися зі стресом, то ризик розвитку психозів та інших психічних проблем у цієї категорії населення буде знижений,» — говорить дослідник доктор Хелен Фішер. — «Мова йде про боротьбу з дуже небезпечним явищем, оскільки досить часто психоз передує розвитку більш серйозних проблем, включаючи важкі депресії, біполярні розлади та шизофренію, що супроводжується галюцинаціями і голосами в голові».

Автори дослідження назвали цілий ряд причин того, чому проживання в місті настільки сильно збільшує ризик психозу. По-перше, це пов’язано з постійною біологічною реакцією організму на стрес, яка порушує активність дофаміну в мозку.

Надмірна кількість дофаміну є найкращим біологічним поясненням розладів, пов’язаних з психозами, включаючи шизофренію. Майже половину зв’язків між життям в місті і епізодами психозу пояснюється такими факторами, як брак довіри і підтримки між сусідами, а також високим рівнем загрози.

Источник

Північний Льодовитий океан здебільшого оточений північними околицями Євразії і Північної Америки. В результаті фрагменти дрейфуючих паків льоду мають мало виходів з Арктики, коли навесні і влітку морський лід стоншується і розколюється.

Основний коридор — протока Фрама між Гренландією і Шпіцбергеном. Але ще є більш вузький водний шлях на захід — протоку Нерса, яка відокремлює Гренландію і острів Елсмір. Вчені стежать за Нерсом, так як потік, що тече на південь і підживлюваний Колом Бофорта, кожне літо і осінь проносить через нього значну кількість льоду. Об’єм льоду, що проходить через протоку Нерса в цьому році, ймовірно, буде вище, ніж зазвичай. Міст паків льоду, який блокує вхід у протоку, зруйнувався дуже рано.

Як правило, крижані мости між островом Елсмір і Гренландією формуються в січні і тануть на початку липня. У 2017 році датчики на супутники НАСА зафіксували руйнування льоду в середині травня.

Зображення ліворуч було отримано 9 травня, коли міст ще залишався цілим. До 12 травня великі фрагменти морського льоду почали розколюватися і йти в протоку. До 17 травня область руйнування на півночі стала ще більшою.

«У цій події немає нічого катастрофічного, — сказав Натан Курц, спеціаліст по льоду з Центру космічних польотів НАСА. — Але варто зазначити, що ранній розкол цього мосту робить деякі з найбільш старих і найбільш товстих арктичних морських льодів більш вразливими, через що збільшується потік льоду через протоку».

Це погана новина, так як незвично тепла зима призвела до того, що загальна протяжність арктичного морського льоду в період з січня по 17 травня вже значно менше середнього значення 1981-2010 років. Ранні розколи крижаних мостів відбувалися в цьому районі і раніше. В 2007 році цього мосту взагалі не було за теплої зимової погоди, яка перешкоджає його утворенню. Згідно аналізу супутникових даних, це подвоїло кількість льоду, що пройшов через цю протоку в тому році в порівнянні з середньою кількістю. Хоча збільшення було значним, загальний потік льоду через протоку Нерса становив лише 10 % крижаної маси, яка регулярно проходить через протоку Фрама.

Источник

Історія Холодної війни сьогодні дозволяє вченим глибше зрозуміти складну космічну систему, яка оточує нас. Космічна погода – яка може включати зміни в магнітній обстановці на Землі – зазвичай визначається сонячною активністю, проте нещодавно розсекречені відомості про висотні випробування ядерної зброї дозволяють по-новому поглянути на механізми, що запускають збурення в цій магнітній системі. Ця інформація може допомогти НАСА захистити супутники і астронавтів від природної космічної радіації.

З 1958 по 1962 рр. США і СРСР провели ряд висотних ядерних випробувань під кодовими назвами, такими як морська зірка, Argus і Teak. Ці випробування давно завершилися, і цілі, які вони переслідували в свій час, були суто військовими. Сьогодні, однак, вони можуть дати важливу інформацію про вплив діяльності людини на космос.

Як повідомляється в новому дослідженні, проведеному групою вчених на чолі з Т. В. Гомбозі (T. I. Gombosi), ці випробування часів Холодної війни, в ході яких ядерні заряди були підірвані на висоті від 25 до 400 кілометрів над поверхнею планети, імітували природні явища космічної погоди, такі як сонячні бурі і полярні сяйва. При вибуху разом з першою ударною хвилею почала розширюватися в атмосферу куля з плазми, розпеченого газу, що складається з іонізованих частинок. Це викликало геомагнітне збурення, яке викривило лінії магнітного поля Землі і викликало появу електричного поля на її поверхні. У ході деяких з цих випробувань, навіть були сформовані штучні радіаційні пояси, подібні природним радіаційним поясам Ван-Аллена, що оперізують Землю, відзначають автори у своїй роботі.

Опис цих та інших ефектів діяльності людини на явища космічної погоди міститься в публікації, що з’явилася в журналі Space Science Reviews.

Источник

Робот-патрульний по імені Robocop отримав поліцейський значок і був офіційно зарахований до поліції Дубая. У свій перший робочий день робот заступив на пост в коридорах виставки Gulf Information Security Expo and Conference. Там він патрулює коридори і з задоволенням фотографується з відвідувачами. Після того як захід завершиться, він буде працювати на вулиці і стане допомагати своїм колегам з плоті і крові стежити за порядком.

Зріст робота-гуманоїда становить близько 170 сантиметрів, а важить він майже сто кілограм. Робокоп орієнтується на місцевості з допомогою GPS-навігатора, який здатний розпізнавати вирази обличчя, жести і може шукати підозрюваних за фотороботом або фотографії. Спілкуватися він вміє на шести мовах, у тому числі непогано знає англійську та арабську.

Але робота поліцейського полягає не тільки в затриманні злочинців, тому Робокоп вміє виконувати й інші завдання. Наприклад, через нього можна легко і швидко оплатити штраф, який людині виписали раніше.

Источник

У США мешканці Оклахоми зняли дивну блискавку, яка йде не зверху вниз, а навпаки від землі вгору.

Явище це дуже рідкісне і зафіксувати його на відео вдається теж дуже рідко. Вчені вважають, що виникнення таких електричних розрядів, може бути пов’язано з якимись структурами в надрах землі, які виділяють дуже потужну енергію.

Источник

Археологами виявлено перший речовий доказ існування Вавилонської вежі – стародавня табличка, що датується VI століттям до н. е. На пластині зображена сама башта і правитель Месопотамії Навуходоносор II.

Меморіальна дошка була знайдена майже 100 років тому, проте тільки зараз учені приступили до її дослідження. Знахідка стала важливим доказом існування вежі, яка з біблійної історії стала причиною появи на землі різних мов.

Вчені припускають, що будівництво біблійної вежі було розпочато під Набопаласаром у часи правління царя Хаммуралі (близько 1792-1750 рр. до н. е.). Проте спорудження було завершено лише через 43 роки, в часи Навуходоносера (604-562 роки до н. е..).

Вчені повідомляють, що зміст стародавньої таблички багато в чому збігається з біблійною історією. У зв’язку з цим виникло питання – якщо башта насправді існувала, то наскільки правдива історія з гнівом божим, який позбавив людей спільної мови. Можливо, коли-небудь буде знайдено відповідь і на це питання.

Источник

Згідно з новим дослідженням, зниження викидів діоксиду сірки в Сполучених Штатах може істотно збільшити кількість опадів в напівспекотній африканській савані Сахель.

Повітряні фільтри, які встановлювали на вугільних електростанціях США починаючи з 1970-х років різко скоротили викиди діоксиду сірки — токсичного газу, який сприяє кислотним дощам і передчасній смерті від респіраторних і серцево-судинних захворювань. Якщо до 2100 року викиди SO2 у США скоротяться до нуля, то, за прогнозами вчених, кількість опадів у Сахелі може зрости до 10 % у порівнянні з 2000 роком.

«Скорочення викидів в одному регіоні може вплинути на кількість опадів в іншому, так як наша глобальна атмосфера взаємопов’язана», — пояснює провідний автор дослідження Ден Вестервельт з Земної обсерваторії Колумбійського університету Ламонта-Доерті.

Діоксид сірки одночасно охолоджує і сушить земний клімат, відбиваючи сонячне світло назад у космос і пригнічуючи теплове випаровування біля землі. Попередні дослідження пов’язують сильні посухи в Сахелі в 1970-х і 1980-х роках з високими викидами сірки в Європі і Азії. Ця робота вперше розглядає вплив на регіони світу викидів в США.

Дослідники створили три незалежні моделі глобального клімату, щоб порівняти відносний вплив скорочення антропогенних викидів сірки до нуля і їх збереження на рівні 2000-2005 років. У сценарії з нульовим рівнем викидів у всіх трьох моделях спостерігалося невелике збільшення середньої глобальної кількості опадів, причому більш високі рівні спостерігалися в США та інших районах Північної півкулі. Дві моделі виявили, що в Сахелі кількість опадів у сезон дощів збільшилася на 5-10 %, а сам сезон став довшим на два з половиною дні.

«Ми були здивовані, побачивши, що видалення викидів сірки в одній країні суттєво впливає на кількість опадів за тисячі кілометрів, на іншому континенті», — говорить співавтор дослідження Арлін Фьоре.

Опадів стало більше, коли пояс тропічних дощів повернувся в своє нормальне північне положення над екватором під час літа в Північній півкулі, показали моделі, які узгоджуються з попередніми дослідженнями. Пояс дощів зазвичай переміщається на північ, коли Північна півкуля нагрівається протягом літа, але коли викиди сірки високі, більш холодні температури на півночі змушують пояс мігрувати якнайдалі.

Дослідники виявили, що скорочення викидів в США до нуля було достатнім для того, щоб перемістити пояс дощів приблизно на 35 км на північ, захопивши територію африканської савани. «Це північний зрушення пояса може означати, що орні землі на північному краю Сахелі можуть стати більш продуктивними в майбутньому», — вважають вчені.

Хоча дві з трьох моделей в цілому узгоджуються одна з одною, вони різняться в тому, скільки саме дощів можуть чекати різні регіони по мірі скорочення викидів сірки в США. «У нас є тільки один реальний приклад — історичні дані, тому дуже складно кількісно пов’язувати викиди з реакцією», — пояснив співавтор дослідження Дрю Шинделл з Університету Дьюка.

Ще одним ускладнючим фактором є вплив зростання викидів вуглецю. Технологія вловлювання вуглекислого газу, на відміну від двоокису сірки, ще далека від ефективної. «Це хороша ідея — скоротити SO2 з допомогою обладнання для боротьби з забрудненням на вугільних електростанціях, але ще краще було б відмовитися від них повністю заради здоров’я людей і пом’якшення зміни клімату», — зазначив Шинделл.

Источник

Об’єднаний дослідницький центр Єврокомісії (ОДЦ ЄК) опублікував нову редакцію «Атласу планети людини», в якому оцінив внесок антропогенних факторів на стихійні лиха за 1975-2015 роки.

Перша редакція «Атласу планети людини» (Atlas of the Human Planet) була представлена в 2016 році. В основу документа лягли результати дистанційного зондування Землі (всього близько 12,4 трильйона супутникових знімків) і просторового моделювання, які використовувалися при створенні Глобального шару людських поселень (Global Human Settlement Layer, GHSL). Ця база даних знаходиться у відкритому доступі і дозволяє простежити динаміку людської присутності в різних районах з 1975 року.

Так, згідно з аналізом, до 2015 року площа населених пунктів на планеті збільшилася в 2,5, а кількість людей — в 1,8 рази. Велика частина населення живе у великих міських центрах. Тепер, виходячи з оцінок на основі GHSL, співробітники ОДЦ ЄК представили статистику стихійних лих за останні 40 років. Незважаючи на те, що такі катастрофи асоціюються з силами природи, у довгостроковій перспективі впливати на них здатні антропогенні фактори. Наприклад, вирубка лісів підвищує ризик селей — потоку з великою кількістю уламків гірських порід, що виникає в басейнах гірських річок, — оскільки в цьому випадку ґрунт позбавляється підтримки коренів дерев. Також збезлісення пов’язується з імовірністю виникнення ураганів. Документ охоплює шість типів явищ: землетрус, виверження вулканів, цунамі, повінь, тропічний циклон та шторм.

Кількісна оцінка та динаміка схильності жителів Європи повеней / ©EU, 2017

За інформацією вчених, найбільшу загрозу являє собою сейсмічна активність: за час спостережень кількість потенційних жертв землетрусу зросла на 93 процентних пункту. В сейсмічно активних районах проживають 170 мільйонів європейців — у Греції, Італії та Румунії показник перевищує 80 відсотків населення.

Найпоширенішим типом стихійних лих тим часом виявилися повені. У Європі з їх наслідками частіше стикалися жителі Німеччини (близько десяти відсотків населення) і Франції. Максимальна частка популяції, схильної до ризику (один мільярд осіб), що проживає в країнах Азії та Африки — 76,9 відсотка і 12,2 відсотка відповідно.

У районах вулканічної активності в 2015 році проживали 414 мільйонів чоловік, з них 11 мільйонів європейців. Зростання показника з 1975 року склав 86 процентних пунктів.

У свою чергу, тропічні циклони становлять небезпеку для 1,6 мільярда людей у 89 країнах світу — приблизно на півмільярда більше, ніж півстоліття тому.

В зоні дії штормових вітрів у XXI столітті виявилися 640 мільйонів чоловік, як правило, жителів Далекого Сходу — Китаю і Японії. З 30 до 20 мільйонів в цьому регіоні також збільшилася кількість потенційних жертв тропічних циклонів. При цьому населення США виявилося в чотири рази більше схильне до цунамі, ніж Китаю, але менше, ніж Японії.

Источник

Каждый раз, когда нам приходят счета за электричество, мы думаем, почему так много? И только спустя несколько часов появляются дельные мысли о том, как сэкономить. В первую очередь необходимо установить двузональный счётчик. Так вы будете платить в ночное время в два раза меньше. Если у вас стоит бойлер, то это, вообще, незаменимая вещь: ночью воду греете — днём расходуете.

Правильный подбор техники тоже крайне важен. Жидкокристаллические мониторы, индукционные плиты и холодильники со сниженным потреблением электроэнергии позволяют неплохо экономить. Но для покупки новой техники требуется немало средств, а вот led лампы стоят сравнительно недорого и позволяют сэкономить до 10 процентов от ежемесячного потребления. С учётом того, что их срок эксплуатации может достигать десяти лет — это более чем выгодное вложение. Тем не менее при их покупке нужно учитывать некоторые нюансы.

Выбираем лампочки

Всё начинается с подбора цоколя. Их существует множество. Но в девяноста процентах случаев используются E27 и E14. Все остальные скорее являются исключением из правил.

Стандарт E27 представляет собой обычную советскую лампочку, которая используется уже не одно поколение. E14 — более современный формат с небольшим цоколем, который можно увидеть в большинстве новых люстр.

Также не стоит забывать о мощности. Среднестатистическая светодиодная лампочка потребляет 5—10 Вт. Если сравнивать с лампами накаливания, то этого вряд ли хватит, чтобы осветить даже туалетную комнату, но LED-технология работает по-другому. В общем, это равняется приблизительно 60 Вт лампы накаливания.
Почему приблизительно? Дело в том, что разные производители используют технологии, которые кардинально отличаются друг от друга. Некоторым удаётся при затратах в 10 Вт достичь освещения как в 200 Вт.

Самый важный пункт при подборе лампы — это цветовая температура. Большинство светодиодных изделий рассчитаны на 2700-3400 К. Чтобы вы понимали — это тёплый белый свет, при котором удобно работать, смотреть телевизор или читать книгу. Причём такие изделия стоят в диапазоне от 20 до 200 гривен.

Для тех, кто не может выносить белый свет, есть лампочки с мягким желтым свечением. Правда, их цена довольно высока. Самое дешёвое изделие стоит порядка 120 грн. Хорошая же лампочка будет стоить не меньше 200.

Существуют светодиодные лампочки, имитирующие пламя свечи. Но их цена от 200 гривен минимум. Правда, свет, который они генерируют, приятен для глаза и создаёт особую атмосферу.

Форма лампы — это, на первый взгляд, не очень важный параметр. Тем не менее если вы сделаете неверный выбор, то изделие может не подойти вашей люстре. К тому же уникальная форма позволяет отказаться от плафонов и создать уникальный концепт, который будет радовать глаз и удивлять гостей.

Теперь относительно управления. Светодиодными лампочками можно управлять не только при помощи выключателя:

• Система умный дом. Управление освещением осуществляется программой, которая отвечает за все процессы в доме. Хозяин может осуществлять доступ при помощи терминала, планшета или телефона.
• Дистанционный пульт. Есть LED-лампочки, которые обладают множеством функций. Они способны менять интенсивность освещения, загораться в указанное время и менять цвет по желанию владельца.
• Датчик движения. Как только вы появляетесь в коридоре или комнате лампа загорается.

В действительности существуют и другие системы управления. К примеру, можно вспомнить диммирование. В таком случае выключатель обладает возможностью плавно менять интенсивность освещения в зависимости от ваших потребностей. Ближайший аналог регулятор температуры света.

Источник

Дивлячись на опубліковані кадри, важко уявити, що всього два роки тому ці землі були дном великого гватемальського озера, яке відігравало важливу роль у житті місцевого населення.

Озеро Атескатемпа на півдні Гватемали, неподалік від кордону з Сальвадором, було відомо своїми великими синьо-зеленими водами, які підтримували рибальство та туризм для сусіднього міста. Але тривала посуха залишила від водойми лише кілька брудних калюж в осіяній черепашками пустелі.

Борючись з голодом, багато людей, що постраждали від посухи, залежать від продовольчих пайків. Засуха впливає на центральноамериканський «Сухий коридор» (Central Americas Dry Corridor), що тягнеться від Гватемали до Панами. Передбачається, що однією з причин лиха є зміна клімату і людська діяльність, така як видобуток ресурсів і безвідповідальна сільськогосподарська практика.

Источник

На знімку, отриманому з Марса, який був опублікований на сайті NASA в розділі фотографій отримані з марсоходу «Opportunity», ентузіасти знайшли незвичайний камінь, а незвичайний він тим, що при уважному розгляді на ньому можна побачити загадкові символи.

Знімок зроблений в долині Наполегливості, розташованої на внутрішньому схилі великого кратера Індевор. Місцевість в цій долині дуже гладка і на думку вчених вона стала такою внаслідок великого потоку води, яка текла тут мільярди років тому.

Ось посеред цієї світлої пустелі і розташовується загадковий камінь, а може це і зовсім не камінь, а древній літальний апарат марсіан або уламок якогось механізму або будови.

Источник

Рідкісна сцена з морського життя була знята на камеру в Роуз-Бей (Сідней, Австралія). Восьминіг неспішно, але впевнено переслідує краба, втягуючи воду і скорочуючи м’язи. Він використовує свої спритні щупальця, щоб дотягнутися і схопити маленького членистоногого. За допомогою гострого дзьоба восьминоги руйнують жорсткі зовнішні оболонки крабів, що входять в раціон головоногих.

Восьминіг може повзати по твердій поверхні завдяки щупальцам з присосками. Його плавальна техніка дещо цікавіша. Тварина переміщається за рахунок набору води в порожнину з зябрами і виштовхування її у зворотному напрямку, через воронку, що виконує функцію сопла. Такий механізм можна порівняти з судновим водометним рушієм. Щоб змінити напрямок руху, головоногий молюск повертає воронку.

Повзають і плавають восьминоги набагато повільніше риб, тому полюють в основному з засідки, а ховаються від хижаків, зливаючись з навколишнім середовищем.

Источник

Японський стартап Cartivator за підтримки Toyota планує розробити комерційну версію літаючої машини Skydrive до Літніх Олімпійських та Паралімпійських ігор в Токіо в 2020 році.

Японська група Cartivator працює над проектом літаючого автомобіля-квадрокоптера Skydrive. Розробники мають намір побудувати гігантський (2,9 метра в довжину) складаний квадрокоптер-електромобіль, який зможе пересуватися по дорогах загального користування. Очікувана максимальна швидкість Skydrive до 100 кілометрів на годину в режимі квадрокоптера і до 150 кілометрів на годину в режимі автомобіля.

Розробка Skydrive йде з 2012 року, але досі члени групи працювали над проектом на добровільних засадах. Тепер стало відомо, що Toyota підтримає розробку літаючого автомобіля 40 мільйонами ієн (близько 360 тис. доларів). Розробники з Cartivator мають намір здійснити перший пілотований політ прототипу транспортного засобу вже в 2018 році, а до Олімпіади-2020 планується почати комерційне використання Skydrive.

Источник

Життя на Землі перенесло п’ять великих масових вимирань — періодів, коли на всій планеті різко скорочувалося видове різноманіття. Майже всі масові вимирання знищували велику частину видів.

Наприклад, «велике» пермське вимирання близько 250 млн років тому пережили лише 30% видів наземних хребетних та 4% морських видів. Перше відоме нам масштабне вимирання сталося близько 450-440 млн років тому, на кордоні ордовицького і силурійського періодів. Два сплески вимирання заторкнули практично всі основні таксони тієї епохи, вижили тільки близько 15% відсотків видів. Складні багатоклітинні організми тоді мешкали в основному в море. Найбільше постраждали такі морські організми, як брахіоподи і моховинка: третина видів цих тварин не пережила вимирання.

Існує кілька гіпотез, що пояснюють катастрофу. Ряд вчених вважають, що винне заледеніння: температура впала, а льодовики поглинули частину морської води, тому не всі морські мешканці змогли вижити.

Порівняно непопулярна зараз гіпотеза звинувачує гамма-сплеск, породжений вибухом гіпернової зірки — можливо, тоді постраждав озоновий шар і фауна Землі не витримала сильного ультрафіолетового випромінювання. Одна з найпоширеніших версій — вплив вулканів. Нові докази цієї гіпотези знайшли автори роботи, опублікованої в журналі Geology. Вони вивчили зразки осадових порід, зібрані в Китаї та Північній Америці. Ці породи утворилися на рубежі катіанського і хірнантського етапів останньої стадії ордовицького періоду.

Зразки порід, що виникли незадовго до вимирання, відрізняються підвищеним вмістом ртуті — і в Китаї, і в Америці. Вчені пов’язують це з активністю вулканів, оскільки під час вивержень в атмосферу викидаються значна кількість ртуті. Дослідники виділили три відрізки часу, коли рівень ртуті в породах зростав, і зв’язали їх з передбачуваними періодами активного вулканізму у великих магматичних провінціях. На думку вчених, саме активність вулканів могла викликати похолодання, яке знищило безліч видів. Під час вивержень в повітря викидаються сульфатні аерозолі — суспензії дрібних часток, які відображають сонячні промені. Оскільки енергія Сонця не досягала Землі, температура почала падати. З часом це і викликало заледеніння і зниження рівня моря.

Регіони, в яких сформувалися досліджені породи, Geology

Другий сплеск вимирання міг бути пов’язаний зі зворотним процесом. Можливо, коли температура почала підвищуватися, загинули організми, які встигли адаптуватися до більш холодної води і низького рівня моря.

Источник