Год Петуха 2017

Експерти НАСА схвалили список із 22 «божевільних» проектів з освоєння космосу, автори яких створюють методики «колонізації» ґрунту Марса, створюють лазерний, термоядерний і інерційний двигун для зорельотів і гусеничний марсохід для підкорення Венери, повідомляє сайт агентства.

«Конкурс NIAC цього року і всі кандидати, що брали участь в ньому, були відмінними. Ми з нетерпінням чекаємо, як кожен з цих проектів змінить і розширить те, як ми досліджуємо Всесвіт», — заявив Джейсон Дерлет (Jason Derleth), керівник програми NIAC в НАСА.

Кожні кілька років НАСА проводить конкурс інноваційних розробок NIAC, у рамках якого фахівці агентства збирають та втілюють в життя найсміливіші, химерні і перспективні ідеї по вивченню ближнього і далекого космосу, а також поверхні планет Сонячної системи. NIAC націлений на молодих вчених – в його рамках НАСА щороку відбирає близько семи-десяти вкрай ризикових і перспективних космічних проектів, придуманих невеликими науковими колективами, і надає ресурси і кошти на їх реалізацію.

Приміром, у 2015 році вчені з JPL запропонували створити зонд-«автостопник», що літає по сонячній системі «верхи» на астероїдах, а в 2013 році інша команда вчених створила проект венеріанського «вітрильника», який рухався б по Венері під дією її вітрів.

Цього року серед переможців конкурсу були не тільки новачки, які тільки приєдналися до програми NIAC, так і десятка вже схвалених НАСА проектів, які досягли значних успіхів у їх реалізації. Перші отримали гранти розміром до 125 тисяч доларів США, а другі – гранти розміром в 500 тисяч доларів США.

За межею нескінченності

Новачки в цьому році, як зазначає НАСА, були надто амбітними і незвичайними навіть для тих проектів, які зазвичай потрапляють в NIAC. «Новачки» запропонували кілька проектів зорельотів, зонди, здатні «вічно» стрибати по поверхні планет з малою гравітацією, а також багато іншого.

Наприклад, відкриття землеподібних планет за межами Сонячної системи і розкриття минулого Марса змушують все більше вчених задуматися про можливості колонізації інших світів.

Адам Еркін (Adam Arkin) з університету Каліфорнії в Берклі і його команда пропонують створити спеціальну бактерію, яка буде перетворювати ґрунт Марса, насичений перхлоратом та іншими отруйними речовинами, у ґрунт, придатний для висадки рослин. Для вирішення цього завдання команда Еркіна планує вивчити геноми двох найбільш живучих штамів мікроба Pseudomonas stutzeri, здатних «з’їдати» перхлорати і насичувати ґрунт сполуками азоту, і пристосувати їх до життя на Марсі.

Команда Джона Брофі (John Brophy) з Лабораторії реактивного руху НАСА пропонує створити зореліт-вітрильник, обладнаний іонним двигуном і гігантським «вітрилом»- сонячною батареєю, який буде живитися лазером, встановленим на Землі або на її орбіті. Така конструкція, як показують попередні розрахунки вчених, досягне Плутону за чотири роки і долетить до передбачуваної орбіти «планети ікс» за 12 років.
Для її роботи, за рахунок наявності іонного двигуна в самому вітрилі, потрібен лазер потужністю 100 мегават, а не 100 гігават, як для простого лазерного «вітрильника», що скоротить витрати на запуск корабля і будівництво випромінювача.

Хайді Ферн (Heidi Fearn) з Інституту космічних досліджень в Мохаве (США), пропонує ще більш радикальний варіант створення зорельота, що працює на незвичайній (і поки суперечливій) властивості простору-часу, яка була відкрита в 1896 році відомим німецьким фізиком Ернстом Махом.

Він припустив, що всі властивості фізичних тіл залежать не тільки від них самих і їх безпосереднього оточення, але і їх розташування щодо всіх інших об’єктів у Всесвіті. Це властивість, як показав американський фізик Джеймс Вудвард в 1990 році, можна в теорії використовувати для додання прискорення космічному кораблю без витрати палива, притягаючи і відштовхуючи заряджені об’єкти в певні періоди часу.

Зореліт на «інерційному» двигуні, малюнок автора ідеї

Так як гіпотеза Маха і викладки Вудварда суперечать теорії відносності, більшість фізиків негативно ставиться до ідеї використовувати цей ефект для створення двигуна. Тим не менш, НАСА схвалив проект Ферн і її колег, так як в останні роки накопичилося досить багато відомостей, що подібні екзотичні системи, такі як «двигун Маха» або EmDrive, можуть дійсно працювати.

Якщо ці ідеї пройдуть перевірку, то команда Ферн спочатку перевірить роботу «двигуна Маха» на навколоземних супутників, а потім використає його для польоту на «планету ікс» або найближчу до Землі екзопланету на відстані в 5-9 світлових років від Сонячної системи.

Турпутівка на Плутон

Учасники другої фази NIAC запропонували менш амбітні, але більш реалістичні проекти – зонд з термоядерним двигуном для вивчення Плутона, автономний гусеничний робот, здатний вижити на Венері, корабель-парус і космічну «лупу» для видобутку корисних копалин на астероїдах.

Команда вчених з Прінстона пропонує використовувати термоядерний реактор PFRC, який зараз розробляється в стінах університету, в якості двигуна та джерела живлення для зонду і посадочного модуля для вивчення Плутона. Обидва цих апарату масою тонну можна буде доставити до карликової планети, завдяки високій потужності реактора, всього за чотири роки. На орбіті зонд буде виробляти близько мегавата електроенергії, що дозволить провести всі дослідження, які тільки можна уявити.

Їх конкуренти з Лабораторії реактивного руху НАСА створюють машину, яка може допомогти спільній російсько-американській місії «Венера-Д», якщо її схвалять. Джонатан Саудер (Jonathan Sauder) і його колеги з лабораторії створюють робота, який зміг би витримати пекельні умови на поверхні Венери і автономно працювати там протягом багатьох місяців.

Секретом такої живучості буде те, що венерохід AREE буде майже повністю позбавлений електронних компонентів і буде нагадувати за своїм устроєм «автомати» Леонардо Да Вінчі, а не сучасні марсоходи і посадочні модулі. Подібний гібридний підхід, як відзначають вчені, дозволить AREE прожити рекордно довгий час на Венері і отримати масу цінних геологічних даних. Як планують вчені, AREE буде обладнаний радіоізотопним джерелом живлення і гусеничною ходовою частиною, що максимально продовжить його життя.

Активний сонячний парус-мембрана допоможе досягти надвисоких швидкостей з нульовою витратою палива

Приватний космічний стартап TransAstra і фонд Aerospace Corporation пропонують створити два незвичайних зонда, які скоротять витрати на запуск та експлуатацію космічних кораблів. Інженери TransAstra працюють над створенням особливого двовимірного космічного корабля-мембрани, здатного змінювати свою форму для отримання максимальної кількості сонячної енергії.

Фахівці Aerospace Corporation, в свою чергу, створюють зонд, який здатний фокусувати світло Сонця на поверхні астероїдів і використовувати його енергію для видобутку корисних копалин. І те й інше, як сподіваються учасники NIAC, скоротять витрати на запуск і будівництво космічних кораблів і вивчення космосу в цілому.

Як підкреслюють експерти НАСА, і «мирний трактор» для Венери, й інші проекти, схвалені в рамках NIAC, поки є справою віддаленого майбутнього – на завершення їх розробки піде ще близько десяти років. Тим не менш, фахівці аерокосмічного агентства впевнені, що потенціал всіх схвалених інновацій буде реалізований на всі 100%.

Источник

Сонячні бурі можуть не тільки заряджати атмосферу Землі надлишковим зарядом поблизу полюсів, але і виробляти прямо протилежну дію: сприяти формуванню областей, які майже не мають електричного заряду. Ці знахідки дозволяють глибше зрозуміти вплив сонячних бурь на атмосферу Землі, а також можуть допомогти поліпшити радіозв’язок і навігаційні системи в Арктиці.

Команда дослідників з Данії, США і Канади зробила це відкриття при вивченні сонячної бурі, яка пройшла на Землі 19 лютого 2014 р. Ця буря мала помітний вплив на іоносферу Землі в північних широтах.

Сонячні бурі часто супроводжуються викидами сонячної речовини, які називають корональними викидами маси (coronal mass ejection, CME). Під час цього виверження електричні заряджені сонячні частинки прямують у бік Землі. При досягненні атмосфери нашої планети сонячні частинки викликають збурення в магнітосфері Землі, відомі як геомагнітні бурі. Взаємодія між частинками CME і атмосферою нашої планети можуть призводити до формування нестабільних областей з підвищеною кількістю електронів в іоносфері, області атмосфери, що починається на висоті приблизно 80 кілометрів і містить іони і електрони.

Ця геомагнітна буря, яка сталася у 2014 р., була викликана двома потужними CME, спрямованими до Землі. В результаті цієї бурі вчені спочатку спостерігали звичайні для подій такого роду зони з підвищеною концентрацією електронів в небі над Гренландією, проте потім виявили на південь від цих зон великі ділянки простору (розмірами від 500 до 1000 кілометрів), де електрони «майже відсутні», згідно з одним із авторів нової роботи Перу Хоугу (Per Hoeg) з Національного інституту досліджень космосу Технічного університету Данії. Ці області залишалися збідненими електронами протягом декількох діб.

Поки що вчені не знайшли пояснення цим спостереженнями. Основні можливі версії включають рекомбінацію електронів з позитивними іонами або перерозподіл електронів.

Источник

Нові дані із зонда MAVEN показують, що в атмосфері Марса містяться не тільки водень, вуглекислота й азот, але й своєрідні стрічки з іонів металів, які потрапили на червону планету разом з мікрометеоритами, повідомляє НАСА.

«MAVEN вперше безпосередньо зафіксував постійну присутність іонів металів в іоносфері будь-якої іншої планети, крім Землі. Іони металів живуть в атмосфері дуже довго, і за цей час вони встигають пройти великі відстані під впливом вітрів і електричних полів. Це дозволяє використовувати їх для спостережень за потоками повітря в іоносфері», — розповідає Джозеф Гребовські (Joseph Grebowsky) з Центру космічних польотів НАСА імені Годдарда.

Як вважають планетологи, в далекому минулому, близько чотирьох мільярдів років тому Марс був дуже схожий на Землю. Він володів густою атмосферою, океанами з води і досить м’яким кліматом, що робило його потенційно придатним для зародження життя. Приблизно через мільярд років Марс перетворився в безжиттєву пустелю – його атмосфера зникла в космос, а запаси води або зникли, або замерзли і були приховані під пісками червоної планети.

Чому це сталося? Сьогодні вчені думають, що причиною було те, що у Марса, на відміну від Землі і Юпітера, немає власного магнітного поля або воно зникло в перші кілька сотень мільйонів років життя планети. В результаті частинки сонячного вітру, які стикаються з атмосферою Марса, в буквальному сенсі «обдерли» її і позбавили планету 99% запасів повітря.

У 2013 році НАСА відправило до Марса зонд MAVEN, щоб розкрити загадку того, коли і як зникла атмосфера Марса, та пошуку можливих причин цього катаклізму. Відразу після прибуття MAVEN до червоної планеті вчені почали фіксувати дивні сліди металів і пилу у верхніх шарах атмосфери, які вони не очікували побачити.

Як розповідає Гребовські, спочатку вони вважали джерелом цих матеріалів «хвіст» комети Сайдинг-Спрінг, через який Марс пролетів в жовтні 2014 року, проте наступні два роки спостережень показали, що іони натрію, магнію, заліза та інших металів нікуди не зникли. Це змусило вчених шукати потенційне джерело даних речовин на Марсі і за його межами.

Проаналізувавши дані, зібрані MAVEN, наукова команда НАСА прийшла до висновку, що джерелом металів є марсіанські мікрометеорити, які постійно згоряють в атмосфері Марса. Вони містять у собі невеликі кількості різних металів, які іонізуються при згорянні метеорита і продовжують літати в іоносфері планети дуже довгий час.

Як вважають вчені, подібні процеси повинні відбуватися і в атмосферах інших планет Сонячної системи. Цей фактор, за словами планетологів, слід враховувати при створенні апаратів, що спускаються, так як подібний шар металів в атмосфері може заважати роботі систем зв’язку з Землею або зондами на орбіті.

Що цікаво, ці іони, на відміну від їхніх побратимів на Землі, організовані в красиві шари лише в певних частинах марсіанської атмосфери, розташованих над тими регіонами Марса, в породах яких збереглися залишки первинного магнітного поля червоної планети. Зараз вчені досліджують ці відмінності між Землею і Марсом, намагаючись зрозуміти, як вони можуть впливати на процес випаровування марсіанської атмосфери.

Источник

В Мережі опубліковано перше рендерне зображення нової генерації моделі Tesla Roadster 2019 модельного року.

Рендер підготувала студія Peisert Design. Її співробітники взяли за основу прототип Toyota FT-1 і нагородили авто агресивними лініях і дверима, які назвали «крила метелика». Тепер новий Tesla Roadster став більше схожий на спортивний автомобіль.

Очікується, що нове покоління родстера буде найшвидшою машиною концерну. За попередніми даними, електрокар презентують в 2019 році.

Источник

Утверждение, что женский алкоголизм не лечится, является неверным. Это заболевание у женщин требует большего внимания, чем аналогичная проблема с пристрастием к алкоголю у мужчин, но при правильном подходе и высоком профессионализме врачей можно добиться быстрых и видимых результатов.

Комплексный подход при лечении недуга

Лечение женского алкоголизма должно проводиться комплексно: будет мало только одного психологического воздействия или применения фармакологических препаратов для очищения организма больной от накопившихся шлаков и токсинов из-за распада алкоголя.

Комплексный подход при излечении женского алкоголизма заключается в проведении следующих мероприятий:

• полная и всесторонняя диагностика пациента – определяется уровень поражения нервной системы, внутренних органов, сердечно-сосудистой системы. Определяется стадия заболевания, выясняется алкогольный стаж, изучаются личностные проблемы заболевшей алкоголизмом женщины;
• назначаются фармакологические препараты для очищения организма от шлаков и токсинов;
• проводится лечение соматических поражений головного мозга, печени, сердца, гинекологической системы, почек. Главная цель этого лечения заключается в восстановлении нормальной работы внутренних органов;
• борьба с влечением к алкоголю – для достижения этой цели задействуется психотерапия. Психотерапевт помогает пациентке сделать сознательный выбор в пользу трезвого образа жизни, научиться получать должное удовольствие от жизни без использования вредных для здоровья стимуляторов, ощущать комфорт от ведения трезвого образа жизни, снимать стресс без употребления алкоголя;
• работа с родственниками – родных и близких больной обязательно инструктируют насчет основ правильного поведения в периоды ее возможных нервных срывов, чтобы не допустить появления рецидивов.

Два важных фактора при лечении женского алкоголизма

Для успешного лечения женского алкоголизма потребуется сочетание двух факторов:

1. физиологического – алкоголь и продукты его распада разрушают женский организм намного быстрее, чем мужской. Поэтому нужно начинать лечение как можно быстрее, родственники должны обратить внимание на болезнь женщины и как можно скорее направить ее к наркологам для лечения;
2. психологического – женщина должна осознать, что она заболела алкоголизмом, проявить силу воли в лечении. Чем раньше она это осознает, тем больше шансов в излечении от пагубного пристрастия к употреблению спиртных напитков.

Положительный эффект лечения

При своевременном начале лечения можно добиться полного отвращения у женщины к алкогольным напиткам, сформировать у нее позицию трезвого образа жизни. Женщина учится решать свои вопросы и переживать жизненные трудности без алкоголя. Самое главное – это своевременное обращение к врачам-наркологам, чтобы те смогли помочь женщине вырваться из плена зеленого змия.

Обращайтесь за помощью прямо сейчас!

Не ждите, пока недуг разрушит вашу семью, обращайтесь в наркологическую клинику «РеСенс». Подробнее о лечении от алкоголизма в Киеве можно узнать на сайте stop-zavisimost.com.ua. Чем раньше вы обратитесь к врачам за медицинской помощью, тем проще будет вылечить алкоголизм и вернуть женщину к нормальной жизни.

Источник

У меня есть небольшая компания. Ну как компания — «ТОВ». Всего три человека, причём каждый из нас занимает как минимум три важных должности. К примеру, бухгалтер Людочка также консультант и ассистент. Это удивительная девушка.

У большинства людей сложилось обманчивое впечатление, что девушки не разбираются в компьютерах. Так вот Лида, так мы её называем в офисе, способна с закрытыми глазами собрать и разобрать системный блок. Но её истинный талант проявляется совершенно в другом. Она настолько удачно компилирует комплектующие, что на выходе получается сногсшибательная производительность. Я и Федя программисты. Мы отвечаем за софт для наших зверей. Проще говоря, делаем всё нужное, чтобы собранные компьютеры показывали максимальную производительность. Как мы этого добиваемся — другой вопрос. Главное, клиенты получают характеристики и надёжность не хуже чем у Мака, стоящего в полтора-два раза дороже.

К сожалению, несмотря на всю камерность нашей компании и работу с узким кругом людей, которые знают, чего хотят и их не особо волнует, какими методами мы достигаем поставленных задач, даже нам нужно сотрудничать с государством. Десятки бумажек и отчётов необходимо отсылать в разнообразные инстанции. Иногда, так и хочется плюнуть на всё и переехать в Грузию. Там с этим всё просто и куда дешевле. Но пока что-то держит здесь. Кстати, с клиентской базой проблем не будет. Доставка — лучшее изобретение человечества.

В общем, чтобы не попасть под присмотр серьёзных структур мы установили программный модуль M.E.DOC. Теперь вся отчётность отправляется куда нужно одним нажатием энтера. Чтобы вы понимали, насколько это круто, перечислю список того, что нам приходилось делать вручную:

1. Оформлять первичные документы и отправлять их партнёрам, попутно регистрируя, ставя подписи и так далее. Теперь вся рутина занимает максимум несколько минут. Причём всё собрано в одном месте, а значит, что-либо забыть нереально.
2. Квитанции и другие ответные документы приходят моментально.
3. Подавать отчёты в государственные органы, в том числе службу статистики и пенсионный фонд, стало проще простого.

Это далеко не полный список, просто рутинные операции, без которых не обходится ни один офис.

При этом все документы, созданные в среде M.E.DOC, приравниваются к оригиналам после того, как на них поставлена электронная подпись. В общем, суперудобно. Конечно, сейчас кто-то заявит, раз вы такие крутые программисты, почему не сделали какой-нибудь дистрибутивчик самостоятельно? Ну как бы вам сказать, а вы представляете какой это объём работы? Мало того, это не только разработка, но и поддержка продукта. Что куда сложнее. К тому же наши навыки заточены для работы в совсем другой сфере. Поэтому на сайте https://aar.com.ua/ru/services/programma-medoc-medok мы нашли продукт, который полностью удовлетворил все наши корпоративные запросы и позволил спокойно работать.

Кстати, ААР — Агентство Антикризисных Ситуаций, бюро, которое занималось разработкой и сопровождением комплекса M.E.DOC, осуществляет и другие операции. К примеру, за сравнительно небольшие деньги можно заиметь небольшую компанию где-нибудь на Кипре, Сейшилах или в Шотландии. Зачем, спросите вы? Ну как вам сказать — налоговые гавани так спокойны, когда ты в них, то не приходится волноваться, что завтра придёт злобный инспектор в сопровождении масок-шоу и твоя скромная компания станет чьей-то ещё. Проделать такой трюк с британским предприятием — нереально. В общем, сейчас без проблем можно открыть офшор в 20—30 странах и спокойно спать ночами, не платя при этом безумные налоги.

Источник

Чтобы добиться хороших результатов нужна подготовка. Всё начинается с разработки проекта, подбора инструментов, покупки материалов и так далее. Но одной из самых важных строительных работ является грунтование. С помощью этой процедуры стены подготавливаются для дальнейшей обработки.

Если пренебречь этим этапом то при поклейке обоев на бумаге будут появляться жёлтые пятна. Мало того, неровности станут ещё более видимыми. Но на этом все недостатки негрунтованной поверхности не исчерпываются. Самым весомым из которых является попадание воздуха в трещины, которые неизбежны на только что отштукатуренных стенах.

Качественная грунтовка позволяет избежать всех этих нюансов. Достаточно нанести её на стены и дальнейшая отделка будет проходить без каких-либо сложностей. Дело в том, что это вещество меняет свойства поверхности. Из-за чего стены становятся идеальными для нанесения побелки, покраски или обоев. Даже перед тем, как класть плитку специалисты выполняют грунтование.

Зачем нужна грунтовка

Главное свойство материала для грунтования — улучшать адгезию. Мало того, это вещество делает поверхность куда более стойкой к разного рода влияниям. При этом выделяют ряд грунтовок, которые можно классифицировать по множеству принципов. К примеру, они могут служить для:

• обеспыливания,
• заполнения микротрещин,
• для снижения пористости или наоборот.

Отдельно хочется отметить защитные свойства, позволяющие избежать коррозии и гниения. Практически все модификации обладают противогрибковым и антибактериальным действием.

Чем чреват неправильный выбор грунтовки

Выбор грунтовочного материала крайне важен. В противном случае вам придётся потратить немало средств на ремонт помещения. Мало того, если применять грунтовочную смесь, которая не подходит для работы в жилом доме, то существует риск нанести непоправимый вред здоровью жильцов.

По своему составу грунтовка напоминает однородную массу, основой состава которой являются полимерные компоненты. Также используются различные наполнители, чтобы добавить ей дополнительных качеств. При этом их применение возможно лишь в качестве первого слоя. Сверху должны наноситься дополнительные материалы. Грунтовка не подходит для лицевой отделки.

Виды грунтовок

Как было сказано выше, смеси для грунтования можно классифицировать по-разному, в зависимости о того, на что опираться, и какие цели преследовать. Тем не менее чаще всего их разделяют по основному компоненту.

Алкидная и акриловая

Алкидная грунтовка относится к разделу специальных строительных материалов. Её используют, когда нужно покрыть деревянную поверхность. При этом поверх можно наносить даже цементный раствор.

Акриловая грунтовка отличается высокой проникающей способностью. Её легко можно отнести к разряду универсальных материалов, так как ею можно покрыть практически любую поверхность.

Глифталевая и колеруемая

Гифталевую грунтовку можно применять только в сухих помещениях. Также она отлично подходит для металла. При комнатной температуре она высыхает за сутки. В свою очередь, колеруемая грунтовка позволяет определить остаточную влажность основы, подробнее об этом можно узнать по ссылке https://sanmarco-vernici.ru/logge.html — данное вещество незаменимо, когда нужно покрасить стены в насыщенные и яркие цвета.

Итоги

Конечно же, существуют и другие типы грунтовки. Узнать о них вы можете на сайте sanmarco-vernici.ru. К каждой грунтовке идёт подробное описание и рекомендации, как её лучше использовать. Заказ делается в один клик. Широкий диапазон цен. Постоянные бонусы для покупателей.

Источник

Пристрій, що працює на сонячних батареях, використовує для видобутку води спеціальний матеріал

Унікальний водяний комбайн, який використовує тільки сонячне світло, здатний добути кілька літрів води з повітря в умовах зниженої вологості 20 відсотків, розроблений інженерами Массачусетського технологічного інституту.

Пристрій, що працює на сонячних батареях, використовує для видобутку води спеціальний матеріал — метал-органічні каркаси або MOF.

«Це великий прорив у проблемі збору води з повітря при низькій вологості,» — говорить автор розробки Омар Яги.

В ході випробувань прототип пристрою в умовах вологості 20-30 відсотків, зміг отримати 2,8 літра води з повітря протягом 12-годинного періоду, використовуючи один кілограм MOF.

Метал-органічні структури були винайдені більше 20 років тому і поєднують в собі метали, такі як магній або алюміній, з органічними молекулами, що дозволяє створити жорсткі, пористі структури, які ідеально підходять для зберігання газів і рідин. З того часу більш ніж 20 000 різних MOFs були створені дослідниками по всьому світу. Деякі використовують такі хімічні речовини, як водень або метан, для зберігання природного газу для палива вантажних автомобілів. Цистерни заповнені MOF, здатні зберігати в три рази більше метану, ніж може бути накачане під тиском в порожній бак.

«Ця робота пропонує новий спосіб отримувати воду з повітря невисокої відносної вологості з набагато більш низьким енергоспоживанням, в порівнянні з іншими існуючими технологіями,» -говорить учений.

Творці водяного комбайна мають намір поліпшити матеріал, щоб він міг поглинати більше води і став більш ефективним при більш високих чи низьких рівнях вологості.

Источник

Таку «енергетичну» черепицю можна використовувати не тільки для житла, але і для автомобілів.

Замовити сонячну черепицю від американського підприємства Tesla можна буде вже в квітні цього року. Інформацією поділився голова інноваційної компанії Ілон Маск.

Tesla Inc. і SolarCity минулої осені представили на суд публіки дах, повністю виконаний зі сонячних панелей. Таку «енергетичну» черепицю можна використовувати не тільки для житла, але і для автомобілів. До того ж вона випускається в двох колірних варіаціях.

Дана ідея повинна була підкреслити і виділити переваги інтеграції компанії SolarCity з Tesla, показавши необхідність злиття. Адже перша спеціалізується на створенні сонячних батарей, а друга є знаменитим у всьому світі виробником електромобілів. Ілон Маск анонсував майбутній старт продажів, але при цьому не розсекретив вартість такого даху.

Глава Tesla Inc. обмежився лише заявою, що подібний винахід буде коштувати дешевше вартості даху і сонячних панелей при купівлі окремо завдяки новим матеріалом. Зараз компанія усіма силами намагається домогтися визнання ще й на цьому терені, створюючи сучасні технологічні дахи.

Источник

Курячі яйця давно вже увійшли в повсякденний раціон людини, але у курячої репродуктивної системи, як і в інших тварин, іноді трапляються відхилення в ембріональному періоді. Зустрічайте яйце, яке сформувалося всередині яйця!

Інкубація одного яйця всередині іншого — це не диво природи і не трюк, а просто дуже рідкісне природне явище. Технічний термін для нього звучить як скорочення контр-перестальтики (counter-peristalsis contraction). Суть в тому, що одне яйце, яке ще не до кінця сформувалося в репродуктивному механізмі курки, повертається назад в ложе, і друге формується навколо нього. Ось як це виглядає у реальному житті:

Куряча репродуктивна система з яйцем

При нормальних обставинах, курка овулює і випускає яйцеклітину, яка проходить через 5 відділів яйцепроводу, по дорозі обростаючи білком, допоміжними елементами і, нарешті, шкаралупою, яка утримує всі разом і захищає вміст від впливів ззовні. Іноді на якомусь з етапів відбувається збій, і тоді наполовину сформоване яйце не покидає курку, а нове починає формуватися прямо поверх нього.

В кінцевому підсумку дуже велике яйце з намагою проштовхується крізь клоаку. Не слід плутати це явище з іншим, набагато більш частим, коли формування двох яйцеклітин замість однієї призводить до того, що у яйця з’являються два жовтки — таку аномалію інакше як приємним бонусом не назвеш.

Источник

Космонавти за добу отримують дозу радіації в 200 разів більше, ніж люди на Землі. Якщо порівнювати з медичним рентгенографічним дослідженням, то виявиться, що добова доза радіації космонавта — 0,6 мілізіверта — це 5-6 сеансів обстеження грудної клітки. На Землі природний радіаційний фон складається в основному з гамма-випромінювання, в космосі — із заряджених частинок. Елементи таблиці Менделєєва прискорені до десятків, сотень гігаелектронвольтів, тому можуть прошивати кілька метрів товщини захисного покриття.

Проводилися дослідження здоров’я космонавтів, щоб зрозуміти, хворіють вони рак частіше, ніж інші люди. Зробили висновок, що ні, але у цього дослідження дуже маленька статистика: космонавтів не так багато. Безумовно, радіація скорочує життя, тому що призводить до передчасного старіння організму. І щоб космонавти залишалися молодими і здоровими, придумані нормативи опромінення. Це 1000 мілізіверт за все життя, при цьому за рік космонавту дозволено отримати не більше 200 мілізіверт.

З точки зору сучасних нормативів постійно перебувати в космосі не можна: граничну дозу радіації людина отримає за 4 роки (4 х 200 = 800 мЗв, ще 200 мЗв — це запас на непередбачені обставини). Космонавти-рекордсмени проводили в космосі близько 850 доби. Якщо дотримуватися всіх норматив, за чим стежить служба радіаційної безпеки пілотованих космічних польотів, то життя космонавтів скоротиться не більше ніж на 2,5–3 роки.

Варто врахувати, що рівень радіації в космосі непостійний і змінюється через сонячні протонні події, які збільшують дозу опромінення, отриману космонавтом. Поточні пілотовані польоти проходять на низькій орбіті (як кажуть фахівці, на орбіті з середньоширотним нахилом). Там під захистом магнітосфери доза від спалахів послаблюється в декілька сот разів, тому доза опромінення за тієї доби, коли відбувається сонячна протонна подія, збільшується максимум в 10-15 разів. Ситуація кардинально змінюється, якщо ми перебуваємо за межами магнітосфери (приблизно 10 радіусів Землі) або ближче до полюсів на низьких широтах. У цих областях магнітосфера нас ніяк не захищає, сонячні спалахи починають представляти реальну небезпеку, так як доза радіації зростає в 200-300 разів порівняно з необуреним періодом. Це викликає найближчі ефекти впливу радіації: запаморочення, нудоту, втрату апетиту, погіршення працездатності — для космонавта це небезпечне явище. На щастя, потужні спалахи досить рідкісні — один-два рази за сонячний цикл (11 років), і їх максимальна тривалість не перевищує двох діб.

В різних відсіках космічного корабля доза радіації розрізняється, показання можуть різнитися навіть всередині тіла людини. Перш за все потрібно навчитися контролювати рівень радіації: у космонавтів є різні дозиметри, датчики, за яким можна отримати інформацію про опроміненні. Залежно від сонячної активності ми рекомендуємо екіпажу перебувати в тих відсіках космічної станції, де доза радіації менше, це відсіки, які не випирають з корпусу.

У службі радіаційної безпеки пілотованих космічних польотів ми запропонували захищати космонавтів, розмістивши на тонку зовнішню стінку спеціальний виріб. Захисна шторка — це «матрац» з космічними серветками — марлевою тканиною, просоченою водою і запаяною в поліетиленовий мішок. Вологі серветки замінюють душ космонавтам, їх можна не просто складувати на станції, а використовувати в якості додаткового шару води, який захищає космонавта від радіації у відсіках. Вода і поліетиленові пластини затримують вторинні частки — нейтрони, і доза радіації поглинається ефективніше.

Источник

Одна з найбільших колоній пінгвінів Генту в Антарктиді за останні 7000 років неодноразово майже повністю знищувалася вулканічними виверженнями, показало нове дослідження.

Міжнародна група вчених під керівництвом Антарктичного управління Великобританії вивчила давнє гуано пінгвінів і виявила, що колонія кілька раз наближалася до вимирання через поширення попелу від вулканічного острова Десепшен.

Острів Ардля, недалеко від Антарктичного півострова, в даний час є домом для приблизно 5000 пар пінгвінів Генту. Використовуючи дані хімічних аналізів пінгвінього гуано, витягнутого з осадових порід острівної озера, дослідники розкрили історію колонії.

Довідка
Гуано (ісп. guano, кечуа wanu) — послід морських птахів і кажанів, який розкладається природним чином.

Кліматичні умови в районі острова Ардля в цілому за останні 7000 років були сприятливі для пінгвінів, і команда очікувала побачити лише незначні коливання місцевої популяції у відповідь на зміну клімату або рівня морського льоду. Але виявилося, що сусідній вулкан Десепшн мав набагато більший вплив на птахів, ніж очікувалося.

За словами провідного автора роботи доктора Стіва Робертса, вимірюючи хімічний склад відкладень, команді вдалося оцінити чисельність популяції протягом всього періоду і побачити, як на пінгвінів впливала вулканічна активність. Щонайменше три рази за останні 7000 років популяція пінгвінів була близька за розміром до сьогоднішнього дня, але майже повністю знищувалася локально після кожного з трьох великих вивержень. В середньому на її відновлення йшло від 400 до 800 років.

«Це дослідження показує, наскільки серйозний вплив можуть надавати вулканічні виверження на пінгвінів, і наскільки важко для колонії повністю відновитися. Виверження може живцем поховати пташенят в абразивному і токсичному попелі. У той час як дорослі особини можуть поплисти, молоді пінгвіни гинуть у замерзаючих водах. Місця гніздування також можуть бути засипані попелом і залишатися непридатними для життя протягом сотень років», — розповіла еколог Клер Валуда.

Розроблені в ході дослідження методики допоможуть вченим визначити минулі зміни розміру колонії і передбачити вплив вивержень на інші популяції пінгвінів. Наприклад, антарктичних пінгвінів на острові Заводовський, постраждалих від вивержень вулкана Керрі в 2016 році.

«Зміни популяцій пінгвінів на Антарктичному півострові пов’язані з мінливістю клімату та зміною рівня морського льоду, але потенційно руйнівні довгострокові наслідки вулканічної активності раніше не розглядалися», — сказала еколог.

Источник

Наявність місячного магнітного поля, як і у випадку з земним, пов’язане з динамо-ефектом.

Вчені провели ряд експериментів з речовиною, здатною, як вони вважають, утворювати ядро супутника. Дані про склад місячних порід були отримані на основі зразків, привезених з супутника американськими «Аполлонами». Були визначені пропорції в місячній речовині заліза, нікелю, сірки і вуглецю. Планетологи прийшли до висновку, що залізнонікелєве ядро супутника в ті далекі часи було розплавленим і містило в собі домішки вуглецю і сірки.

Кристалізація ядра супроводжувалась виділенням тепла, що, очевидно, приводило до появи потоків розігрітої речовини всередині Місяця і формуванню магнітного поля. Його потужність була порівнянна з аналогічним полем у планети. Як показали розрахунки, супутник мав магнітне поле на протязі близько 1 млрд років. Сьогодні у Місяця його немає, а ядро складається з твердого центру і рідкої оболонки.

Источник

У чилійському місті Пуерто-Монтт в поліцію надійшов дзвінок від переляканих мешканців про те, що в будівлі твориться щось незрозуміле. Поліція прийняла дзвінок, вважаючи, що в приміщенні почалася пожежа. На місце події прибув наряд поліції і пожежники. Виявилося, що пожежі в будинку немає, але там творяться неймовірні і лякаючі речі.

В будинку самі по собі переміщуються і літають різні предмети, пересуваються меблі, посуд і відбувається інша незрозуміла чортівня. Люстра хитається, швабра рухається, дверцята шаф самі по собі відкриваються і закриваються, а сковорода сама повзає по плиті. Шафа, яка стоїть біля стіни, несподівано впала, перелякавши мешканців.

Поліція побачивши, що відбувається прийшла в жах і один з поліцейських зажадав, що б диявол залишив цей будинок і відразу після цього, кухонний ніж злетів і ледь не убив співробітника поліції, який намагався вигнати демонічні сили. Поліцейському пощастило, що на ньому був одягнений бронежилет і ніж не зміг його пробити.

Источник

Вчений проаналізував дані про історію вулканічних вивержень і визначив, що з 1600 року від цієї напасті загинуло 280 тис. осіб. Мова йде не тільки про тих, хто безпосередньо постраждав від вулкана, потонувши в базальті або задихнувшись попелом, але і про тих, хто загинув у результаті виверження.

Так, голод, що трапився після виверження вулкана Тамбора (індонезійський острів Сумбава) у 1815 році, забрав життя 92 тис. осіб, а виверження вулкана Кракатау, що стало причиною гігантського цунамі, згубило 36 тисяч.

Зробивши розрахунки, Блекетт визначив, що найбільш небезпечними на сьогодні є вулкани: Везувій (Італія), Н’їрагонго (Демократична Республіка Конго), Попокатепетль (Мексика), Кракатау (Індонезія) і Пектусан (Північна Корея).

Одним з найбільших вивержень в історії людства, яке, на думку антропологів, допомогло остаточно зникнути неандертальцям, стало виверження вулкана Тоба (острів Суматра), що трапилося близько 75 тис. років тому.

Тим не менш, якщо дивитися статистику з 1980-х років, можна помітити, що смертність від вивержень вулканів помітно знижується. Але оптимізму, на думку Меттью Блекетта, це не вселяє. Географ вважає, що це всього лише випадковість, яка викликана тимчасовим затишшям вулканічної діяльності, ні про який прогрес у справі підготовки населення до вивержень мови поки не йде.

Источник